Почему у гималайского медведя есть белое пятно на груди и морде и для чего ему нужен такой тип окраса?и почему у него на загривке и шее такая длинная шерсть?​

Рух крові судинами зумовлений ритмічною роботою серця. Причиною руху крові по кровоносних судинах є різниця тисків на початку і в кінці великого і малого кіл кровообігу. На початку (в аорті) – 120-150 мм рт. ст., при завершенні (у порожнистих венах) – 3-8 мм рт. ст. Допоміжними чинниками кровообігу є скорочення скелетних м'язів, присисна дія грудної клітки, наявність клапанів у венах за течією крові, еластичні сили судин, які запасають енергію під час скорочень серця.Обіг крові по великому колу кровообігу здійснюється за 20-23 с, а по малому – за 4-5 с. Велике коло кровообігу – шлях крові від лівого шлуночка через артерії, капіляри, вени всіх органів тіла до правого передсердя. По великому колу кров проходить такий шлях: лівий шлуночок → аорта (висхідна частина, від якої відходять права і ліва коронарні артерії; дуга аорти, від якої відходять три великі судини (плечоголовий стовбур, що дає праві сонну і підключичну артерії); ліва сонна артерія; ліва підключична артерія: низхідна частина аорти, у якій розрізняють грудну і черевну частини) → артерії до органів: підключичні артерії (права і ліва), сонні артерії (права і ліва), печінкова артерія, шлункова артерія, верхня та нижня брижові артерії, ниркові артерії (парні), клубові артерії (права і ліва) → капілярні сітки органів → нижня порожниста вена, у яку впадають клубові, ниркові, печінкова вени, верхня порожниста вена, у яку впадають яремні, підключичні вени → праве передсердя. Рухаючись великим колом, кров розносить кисень і поживні речовини до клітин і забирає від них вуглекислий газ і продукти обміну, при цьому відбувається перетворення артеріальної крові у венозну. Мале коло кровообігу – це шлях крові від правого шлуночка через легені до лівого передсердя. При цьому кров проходить правий шлуночок → легеневий стовбур → легеневі артерії (права і ліва) → легеневі капіляри → легеневі вени (4) → ліве передсердя. Завдяки малому колу здійснюється обмін газів: кисень переходить до крові, а вуглекислий газ – до легені, і відбувається перетворення венозної крові в артеріальну.

Объяснение:

ПЕЧЁНОЧНЫЙ СОСАЛЬЩИК, плоский червь класса сосальщиков. Паразитирует во внутренних органах крупного и мелкого рогатого скота, встречается и у человека. Листовидное тело червя в длину достигает 30 мм, в ширину – 13 мм. В половозрелой стадии сосальщик обитает в жёлчных протоках печени и может приводить к их закупорке. В стенках протоков сосальщики удерживаются с двух присосок – ротовой и брюшной. От воздействия жёлчи животного-хозяина тело печёночного сосальщика защищено многослойной плотной оболочкой – кутикулой. Как и большинство плоских червей, печёночные сосальщики являются гермафродитами. Взрослая особь, находясь в теле животного-хозяина, производит ежедневно большое количество яиц, которые попадают вместе с жёлчью в кишечник хозяина, а затем выводятся во внешнюю среду. Дальнейшее развитие яиц происходит в воде, где из них выходят покрытые ресничками личинки. За короткое время личинка должна найти промежуточного хозяина – малого прудовика. В его теле происходит смена двух поколений паразита, в результате чего образуются хвостатые личинки, которые вновь выходят в воду. Они активно плавают, а затем оседают на прибрежной растительности водоёма и покрываются плотной оболочкой (превращаются в цисту), сохраняя в таком виде жизне длительное время. Домашние животные, поедая траву, вместе с ней заглатывают личинок. В кишечнике этих животных оболочки растворяются, личинки попадают в кровеносное русло, с током крови заносятся в сосуды печени и проникают в жёлчные ходы, превращаясь постепенно во взрослого паразита. Человек может заразиться печёночным сосальщиком при питье воды, содержащей его личинки.