Яка група рецепторів входить до складу органа слуху

Людина завжди залежала від навколишнього середовища. Рослини і тварини були для неї їжею, але водночас отруйні види становили небезпеку. Нині антропогенний фактор підвищив ризик небезпечного впливу на живе, зокрема й саму людину, різноманітних отруйних речовин.

Токсичні речовини. Ці речовини порушують обмін речовин, знижують імунітет, можуть викликати патологічні зміни певних органів, наприклад нирок, печінки.

Токсичні речовини - це речовини, які викликають отруєння всього організму людини або впливають на окремі системи організму людини. Вони можуть бути екзогенного походження, зокрема токсини тварин, рослин, грибів (рис. 114), хімічні речовини антропогенного походження - солі важких металів, нафтопродукти, фреони, пестициди, складники миючих засобів, парфумерні вироби, лікарські препарати, харчові добавки тощо (рис. 115). Також на організм можуть діяти токсичні речовини ендогенного походження, які утворюються внаслідок метаболічних процесів в організмі людини, зокрема аміак. Токсичність речовини визначається низкою факторів: здатністю та шляхами проникнення до організму людини, характером впливу на різні органи, дозою, необхідною для викликання її ефекту тощо. На ураження токсичною речовиною впливають вік людини, її стать, маса тіла, а також харчовий режим і наявність захворювань.

Почвенные бактерии как источник антибиотиков, пригодных для клинического применения, исследовали с первых лет пенициллиновой эры и продолжают исследовать до сих пор. Но микробиологам и врачам микроорганизмы почвы могут не только как продуценты антибиотиков. 

Исследователи университета Макмастера (Канада) тестировали 480 штаммов почвенных бактерий на предмет устойчивости к 21 антибактериальному препарату. Оказалось, что представители каждого из штаммов были резистентны в среднем к семи и более соединениям. 

Причем эта не зависела от среды обитания бактерий, т.к. одинаковые результаты были получены для представителей микрофлоры города, сельскохозяйственных угодий и нетронутых лесов северной части провинции Онтарио. 

Авторы исследования утверждают, что эта устойчивость развилась не в результате воздействия лекарственных средств, а исключительно благодаря тому, что микроорганизмы существуют в окружении конкурирующих организмов, нередко вырабатывать свои собственные антибиотики. 

Ученые уже были знакомы с большинством из наблюдаемых механизмов резистентности, однако некоторые оказались совершенно неизвестными. Сейчас исследователи занимаются изучением приемов, с которых бактерии изменяют функционирование своих генов с целью разработки новых методов защиты от антибиотиков. 

Результаты работы могут иметь два практических приложения. Во-первых, они являются предупреждением врачам и биологам о том, какие новые механизмы лекарственной устойчивости могут проявиться у уже известных бактерий.