Із двох пунктів одночасно назустріч один одному виїхали трактор і автомобіль. трактор проїхав до зустрічі 120 км, що становить 1/8 відстані між двома пунктами. знайди швидкості руху трактора й автомобіля, якщо вони зустрілися через 6 годин після початку руху​

ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – це сукупність поведінкових реакцій особин, спрямованих на використання ресурсів їхньої території існування (їжі, води, місць відпочинку). Територіальна поведінка властива багатьом безхребетним (крабам, цвіркунам, суспільним павукам) та хребетним (кораловим рибам, жабам, ігуанам, птахам, копитним ссавцям, морським ссавцям, приматам). Території бувають великі, малі й зовсім малі. Усе залежить від виду тварин, їх розмірів і від того, як вони здобувають їжу. Тому розміри території часто визначають і складність територіальної поведінки. Так, стадо бабуїнів, у якому приблизно 80 особин, володіє територією, площа якої майже 16 км2. Але місця в межах цієї ділянки мавпи обживають неоднаково. У них є місця, де вони граються, місця, де відпочивають,місця для сну тощо. У межах цієї території є ділянки, які може відвідувати лише ватажок. Усе це спричинює й різні прояви територіальної поведінки.

У чому ж полягає пристосувальне значення територіальної поведінки?

У першу чергу у підвищенні пристосованості й виживання виду. Лише найбільш пристосовані особини можуть охороняти територію від хижаків, захищати самок і малят у межах своїх володінь, відшукувати й пам’ятати місця, де є вода, їжа, захист та ін. І саме такі особини беруть участь у розмноженні й передачі своїх генів нащадкам. Також територіальна поведінка регулює чисельність особин у природних угрупуваннях.

Прямой тип развития отличается от непрямого тем, что в 1 ом случае, появившийся на свет организм не отличается от взрослого ничем кроме размеров, пропорций.
Непрямое развитие же предполагает абсолютное отличие дочернего, и взрослого организма, в этом случае среда обитания, образ питания, форма тела, внешний вид будит другими. Обычно непрямое развитие у насекомых предполагает метаморфоз. Пример: майский жук , его личинка длительное время живет в земле, питаясь детритными остатками, сам жук питается листьями растений.
Из сходств можно отметить, что у насекомых для того и другого типа развития метаморфоз, как правило обязателен, тоесть обычно у насекомых из личинки, в процессе развития появляется взрослый организм, как в 1 ом, так и во 2ом случае. Разница будет лишь в самом образе жизни и питания, среде обитания этого нового (появившегося) организма. Сходство можно также найти в том, что насекомые, почти всех видов осуществляют процесс выведения личинок в виде куколок.