Відповідь:
І.П. Павлов, вивчаючи ВНД людини довів, що в основі ВНД вищих тварин і людини лежать спільні механізми. Проте ВНД людини характеризується більшим ступенем розвитку аналітико-синтетичних процесів. Виникнення нових особливостей ВНД людини було пов’язано з тим, що під впливом трудової діяльності людини з’явилась нова система подразників у вигляді слів, які позначали різні явища і предмети навколишнього світу.
Перша сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в умовних рефлексах, що формуються на будь-які подразники навколишнього середовища, окрім слова. Перша сигнальна система - основа безпосереднього відображення об’єктивної реальності у формі відчуттів і сприймання. Забезпечує предметне конкретне мислення.
Друга сигнальна система - це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку, яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники - слова. І.П. Павлов вважав слово - “сигналом сигналів”. Друга сигнальна система - це відображення навколишньої дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з до слів.
Перша та друга сигнальні системи взаємопов’язані. Друга функціонує завдяки інформації, яка надходить від першої сигнальної системи, трансформуючи її у специфічні поняття. Сигнальне значення слова визначається не простим звукопоєднанням, а смисловим.
З появою другої сигнальної системи з’являється новий принцип нервової діяльності - абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів, які поступають в головний мозок. Цей принцип обумовлює безмежну орієнтацію людини в навколишньому світі. Друга сигнальна система є вищим регулятором різних форм поведінки людини в навколишньому середовищі. Проте вона правильно відображає об’єктивний світ лише в тому випадку, якщо постійно зберігається її узгоджена взаємодія з першою сигнальною системою.
На протязі перших місяців життя у дитини проявляються умовні рефлекси, не пов’язані із смисловим значенням слів. І тільки в кінці першого року життя дитини слово набуває для нього смислового значення. Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання. Для нормального функціонування її необхідна взаємодія різних зон кори головного мозку.
Розрізняють 3 форми мови: слухова, зорова, кінестатична (письмова, жестів). Реалізація кожної форми забезпечується ф ункціонуванням відповідного аналізатора. У процесі мовлення беруть участь багато структур кори півкуль великого мозку, але найістотнішу роль відіграють центри мови.
В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови. Його пошкодження призводить до втрати мови. У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Верніке. Його ураження призводить до втрати здатності ро.зуміти зміст слів. На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати написане. Мовна (аналізаторна) функція виконується, як правило, лівою півкулею, а зони кори, які контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях головного мозку
Пояснення:
Объяснение:
Позитивне:
1) Цвілеві види грибів займають важливу нішу в природному кругообігу речовин. Вони мінералізують речовини, тим самим беручи участь в грунтоутворенні. Також цвілеві гриби сприяють розкладанню органічних речовин грунту до неорганічних елементів. Згодом вони засвоюються рослинами. Цвілеві види грибів накопичують в собі велику кількість органічних речовин і після руйнування грибниці вони перетворюються в перегній.
2) Мікориза цвілевих грибів робить позитивний вплив на життєдіяльність рослин. З трав’янистими і культурними рослинами вони вступають в симбіоз, що вигідно обом сторонам.
3) З таких видів грибів добувають антибіотики, лікувальні речовини. Також вони мають значення і в харчовій промисловості. Деякі цвілеві гриби використовуються при виготовленні спеціальних сортів сиру. Він має незвичайний запах і гострий смак.
4) Цвілеві гриби людина використовує в сільському господарстві. З цвілевих грибів фузаріум виробляють речовини для посилення росту рослин, збільшення розмірів ягід.
Негативне:
Пліснява є збудниками важких захворювань у людини, тварин і рослин. Вони містять у собі речовини, які викликають розвиток злоякісних пухлин. Також такі гриби руйнують деревину, пошкоджують дерев’яні меблі, частини будівель, опори мостів, музейні експонати та книги в сховищах. Цвілеві гриби викликають процеси гниття продуктів та злакових.
