Препараты для анализа хромосом готовят следующим образом. прежде всего клетки помещают в гипотермический раствор, где они набухают. после обработки растворами, останавливающими процессы жизнедеятельности, суспензию клеток капают на стекло, клетки лопаются, их содержимое растекается по стеклу и прилипает к нему. затем препарат красят и анализируют под микроскопом. объясните, почему на таких препаратах хромосомы на стадии метафазы занимают большую площадь, чем профазные хромосомы?

Объяснение:

1. Будова і життєдіяльність тварин

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

Зоологія  –  наука про тваринний світ, вивчає будову, поведінку, розмноження, розвиток тварин, їхнє походження й еволюцію, значення в природі й житті людини.

Тварини  –  царство гетеротрофних еукаріот. Тварини на Землі представлені величезною розмаїтістю форм, відрізняються від інших організмів рядом характерних особливостей організації:

•                     За типом  харчування всі тварини - гетеротрофи (голозойне або паразитичне харчування);

•                     клітини тварин позбавлені целюлозних стінок, є центріоли, основний запасний вуглевод - глікоген;

•                     рухливість, забезпечувана цитоплазматичними органоїдами (в одноклітинних - війки, жгутики);

•                     розвиток опорно-рухових систем (у багатоклітинних);

•                     наявність цитоскелета (в одноклітинних) і кістяка - зовнішнього або внутрішнього - у багатоклітинних;

•                     реакція на зовнішні впливи у тварин реалізується у формі руху, у більшості багатоклітинних за до розвиненої нервової системи (м'язові й нервові клітини мають збудливість);

•                     тварині властиві складні поведінкові реакції, відсутні в рослин (обумовлені розвиненою нервовою системою);

•                     слабка здатність, до регенерації (на відміну від рослин);

•                     характерний обмежений дифузійний ріст (всією поверхнею);

•                     життєві цикли не так складні, як у рослин (гаплоїдна стадія представлена гаметами, характерна гаметна редукція);

•                     поширення тварин у всіх середовищах перебування;

•                     властиві горизонтальні або вертикальні міграції.

Перелічимо основні риси подібності й відмінності між рослинами й тваринами.

 

Ознаки

Рослини

Тварини

іб харчування

Автотрофне (фототрофне)

Гетеротрофне

Обмін речовин

Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, що утворюються в процесі фотосинтезу, з неорганічних

Іде за рахунок розщеплення органічних речовин, отриманих з їжею

Целюлозна клітинна стінка

Є

Відсутня

Здатність до росту

Протягом всього життя

У більшості  –  тільки в молодому віці

Здатність до пересування

Не переміщаються, крім джгутикових організмів. Є тропізми, таксиси

Активне пересування

Активність у пошуках їжі

Неактивні

Активні

Роль у ланцюзі харчування

Продуценти

Консументи

Вища нервова діяльність

Відсутня

Є (крім нижчих)

Цикл розвитку

Зигота → зародок → проросток → молода рослина → квітуча рослина → плодоносна рослина → старіюча рослина → відмерла рослина

Зигота → зародок → дитинча (личинка) → молода тварина →  доросла тваринна → статевозріла активна тваринна  → старіюча тваринна → померла тварина

Системи органів

Вегетативні:

коренева, пагін

Соматичні:

опорно-рухова, кровоносна, дихальна, травна, видільна, покривна, ендокринна, нервова й органів почуттів

Репродуктивні:

квітка, насіння, плід

Репродуктивні:

статева

Тканини

Твірна, покривна, провідна, механічна, основна

Епітеліальна, м'язова, сполучна, нервова

Подібність між рослинами й тваринами:

•                     спільність походження одноклітинних форм;

•                     обмін речовин й енергії (харчування, дихання, виділення);

•                     клітинна будова;

•                     ріст розмноження;

•                     кодування, передача й реалізація спадкової інформації;

•                     подразливість.

Таким чином, подібність між рослинами й тваринами доводить споріднення і єдність походження, а розходження - дивергентний шлях розвитку органічного світу.

Некоторые виды бактерий-паразитов проникают в организм человека и поселяются там, вызывая заболевания.
В теле человека болезнетворные бактерии питаются, быстро размножаются и отравляют организм продуктами своей жизнедеятельности.

Бактерии вызывают тиф, холеру, дифтерию, столбняк, туберкулёз, ангину, менингит, сап, сибирскую язву, бруцеллёз и другие болезни.

Одними из этих болезней человек может заразиться при общении с больным через мельчайшие капельки слюны при разговоре, кашле и чихании, другими — при употреблении пищи или воды, в которую попали болезнетворные бактерии.
Антисанитарные условия, грязь, большая скученность людей, несоблюдение правил личной гигиены создают благоприятные условия для быстрого размножения и распространения болезнетворных бактерий. Это может вызвать эпидемию, т.е. массовое заболевание людей.

При заражении туберкулёзной палочкой человек заболевает туберкулёзом: в лёгких, почках, костях и некоторых других органах развиваются мелкие бугорки, склонные к распаду. Туберкулёз — болезнь, которая может длиться годами.

(Выбирай что больше нравится!)