Объяснение:
1)что через них проходит свет вглубь листа для осуществления процесса фотосинтеза зелеными клетками мякоти листа.
2)Столбчатая ткань — основная ткань, клетки которой имеют цилиндрическую форму, плотно прилегают друг к другу и расположены с верхней стороны листа (обращённой к свету). Служит для фотосинтеза. Каждая клетка этой ткани имеет тонкую оболочку, цитоплазму, ядро, хлоропласты, вакуоль.
3)Устьица – поры в кожице листьев и зелёных стеблей, через которые происходит испарение воды и газообмен растений с окружающей средой. *Межклетники – пространства между клетками в тканях организмов, заполненные межклеточным веществом.
4)1. Удаляется избыток воды 2. Растение охлаждается от перегрева 3. Работает как верхний насос воде с минеральными веществами подниматься вверх по стеблю
5)Предотвращает излишнее испарение воды кутикула, которой покрыт эпидермис. Это слой воска или воскоподобного вещества, которая позволяет не только предотвращать излишнее испарение воды, но проникновение болезнетворных микроорганизмов, а также защищает от перегрева.
6)Особенности внутреннего строения листа определяются его главной функцией — фотосинтезом. Поэтому важнейшей тканью листа является хлорофиллоносная паренхима (хлоренхима). Эта ткань образует мякоть листа, или мезофилл, в клетках которого сосредоточены хлоропласты и происходит фотосинтез.
подія чи процес, що відбувся між 4,4 та 3,6 млрд років тому та зумовив появу живих істот на планеті Земля і початок біологічної еволюції[1]. Механізми виникнення життя вивчаються на стику наук фізичної хімії, нерівноважної термодинаміки, молекулярної біології. Науковці дискутують, чи життя на Землі виникло автономно, шляхом перетворень хімічних речовин, які існували на той час на Землі (абіогенез), чи життя виникло деінде у Всесвіті (або ж існувало вічно) і з'явилося на Землі внаслідок переносу з інших частин Всесвіту (панспермія). Більшість спеціалістів у галузі схиляється до абіогенезу на Землі[2], проте панспермія має своїх прихильників (зокрема таких відомих, як Володимир Вернадський, Френсіс Крік, Фред Хойл, Чандра Вікрамасінг[en] тощо).
Виникнення органічних сполук без участі живої матерії називається абіотичним процесом на відміну від біотичого процесу — виникнення органічних сполук у живій клітині.Згідно з астрономічними та геологічними даними вік Землі становить приблизно 4,4 — 5 млрд років[3]. Поверхня планети була, напевно, голою і нерівною, оскільки на ній внаслідок вулканічної активності, переміщень і стиснень кори, викликаної охолодженням, відбувалося утворення складок і розривів.
Первинна атмосфера була, вочевидь, відновною, про що свідчить наявність у давніх породах металів у відновленій формі (наприклад, двовалентного заліза). Молодші породи містять метали вже в окисленій формі (Fe3+). Лабораторні досліди свідчать про те, що органічні речовини (основа життя) набагато легше утворюються у збідненій киснем атмосфері.
Органічні сполуки утворюються з діоксиду вуглецю та води у процесі фотосинтезу. У газах первинної атмосфери під впливом радіоактивного випромінювання та інтенсивних атмосферних розрядів могли відбуватися реакції типу[4].
{\displaystyle {\text{Метан + Аміак + Вода}}\quad {\overset {\text{Радіоактивне випромінювання}}{\underset {\text{Електричні розряди}}{\longrightarrow }}}\quad {\text{Амінокислоти}}}{\displaystyle {\text{Метан + Аміак + Вода}}\quad {\overset {\text{Радіоактивне випромінювання}}{\underset {\text{Електричні розряди}}{\longrightarrow }}}\quad {\text{Амінокислоти}}}Панспермі́я — космогонічна гіпотеза про появу життя на Землі внаслідок перенесення з інших планет якихось «зародків життя». Була висунута німецьким ученим Германом Ріхтером у 1865 році і підтримана Германом Гельмгольцем і Сванте Арреніусом.
За гіпотезою панспермії, розсіяні в космосі зародки життя (наприклад, спори мікроорганізмів) переносяться з одного небесного тіла на інше з метеоритами або під дією тиску світла. За до панспермії пояснювали і появу життя на Землі. Після відкриття космічних променів і з'ясування дії радіації на біологічні об'єкти позиція гіпотези вельми ослабла.
Объяснение:
