Внутреннее строение корня. Внутреннее строение можно рассмотреть, если разрезать молодой корень вдоль На кончике корня находятся клетки образовательной ткани. Они активно делятся. Этот участок корня длиной около 1 мм называют зоной деления. Зона деления корня снаружи защищена ст повреждений корневым чехликом. Точка роста - это группа клеток к активному клеточному делению. Расположена она не на самом конце корня, а под корневым чехликом, который защищает ее от повреждений и облегчает продвижение корня в почве во время роста. Живые тонкие клетки чехлика непрерывно обновляются. По мере продвижения корня среди твердых частиц с его поверхности старые клетки слущиваются, а на смену им формируются новые.По мере продвижения корня среди твердых частиц с его поверхности старые клетки слущиваются, а на смену им формируются новые. Наружные клетки чехлика выделяют обильную слизь, которая снижает трение корня о частицы почвы и облегчает его продвижение. Возникшие из образовательной ткани клетки постоянно дифференцируются в различные ткани. Это позволяет выделить несколько зон растущего корня: 1. Зона деления, или конус нарастания - находится под корневым чехликом и представлена клетками верхушечной образовательной ткани. Ее длина около 1 мм; здесь клетки постоянно делятся. 2. Зона растяжения, или зона роста, состоит из образовательной ткани. Ее клетки имеют крупные ядра, тонкие стенки и густую зернистую цитоплазму без вакуолей. Здесь клетки интенсивно растут,вытягиваются вдоль корня и начинают дифференцироваться. Деление клеток почти отсутствует. Протяженность ее- несколько миллиметров. 3. Зона всасывания или поглощения, или зона корневых волосков, длинной до несколько сантиметров, начинается над зоной растяжения. Здесь отдельные клетки кожицы корня вытягиваются, образуя наружные выросты длинной от 1-2 до 20 мм - корневые волоски, которые по мере роста вытягиваются, ослизняются. Тонкие наружные оболочки корневых волосков-тесно соприкасаются с частицами почвы, что всасывающей функции. На единицу поверхности корня приходится большое количество волосков: на 1 мм кв. корня гороха 230 волосков, у кукурузы 425. Волоски не долговечны, через 15-2 дней отмирают и заменяются новыми.В зоне всасывания происходит специализация клеток. Под кожицей размещается, обширная зона первичной коры - образована живыми клетками с тонкими стенками, вытянутыми вдоль оси корня. Между ними образуются межклетники, по которым циркулируют газы, необходимые для дыхания и поддержания интенсивного обмена веществ. Внутренний слой клеток коры состоит из клеток с утолщенными стенками и образует кольцо вокруг центральной части корня. 4. Проводящая зона покрыта пробковой тканью, находится над всасывающей зоной и расположена в центре корня. Она включает первичную флоэму и первичную ксилему. У однодольных растений такое строение сохраняется в течении всей жизни, у двудольных только на первых этапах развития. Но уже в течение первого года жизни у некоторых двудольных наблюдаются вторичные изменения в корне, связанные с появлениемнаблюдаются вторичные изменения в корне, связанные с появлением образовательной ткани-камбия. Камбий закладывается между ксилемой и флоэмой, замыкая первичную ксилему в центре и отодвигая первичную флоэму к периферии. За счет деления клеток камбия корень двудольных растений растет в толщину. Проводящая система обеспечивает восходящий ток из корня в стебель воды и минеральных веществ и нисходящий ток - передвижение органических веществ из стебля в корень. Состоит она из сосудисто-волокнистых пучков. Основные проводящие элементы флоэмы - ситовидные трубки, ксилемы трахеи (сосуды) и трахеиды.
Ліс
Объяснение:
В Україні ліси займають площу близько 10 мільйона га. Різноманітний склад деревинних рослин у лісі. Розрізняють хвойні, листяні і мішані ліси. Хвойні ліси складаються з таких порід, як сосна, ялина, ялиця. В Україні найбільш соснових лісів. Листяні ліси складаються з дуба, граба, берези, ясена, клена, липи. У мішаних лісах ростуть як хвойні, так і листяні породи. Основними ярусами лісу є дерева, кущі, трав’янисті рослини, моховий килим, не зелені рослини лісового ґрунту – бактерії та гриби.Сосна – окраса лісу. Сосни дуже люблять сонце і ростуть там, де багато світла. Дуже часто вони ростуть на піску, тому що у них дуже сильне і глибоке коріння, Якби сосна не закріплювала своїм корінням піски, вітер розвіював би їх, а вода заливала б пісок у річку і замулювала б її. Сосни приносять велику користь природі. Насіння з шишок люблять ласувати білки і дятли.
Ялина європейська – витривале дерево. Воно не боїться морозів і навіть при температурі -5оС не впадає у сон спокою, а продовжує рости. Голки ялини – це своєрідні листки, які тримаються на дереві по 5-7 років. Деревину ялини використовують як будівельний матеріал, на виготовлення паперу. З неї виготовляють скрипки.
Серед листяних дерев наших лісів досить поширеним є дуб звичайний, а на заході України дуб скельний. Дуби найпізніше прокидаються від зимового сну. Деревина дуба міцна і гарна, а тому з неї роблять паркет і меблі, будують кораблі. Молодою корою дуба лікують людей, тварин, з жолудів роблять каву.
Досить поширеним у наших лісах є граб звичайний, який ціниться за міцну деревину.
Найчастіше в Україні зустрічається береза бородавчаста, або повисла і береза пухнаста. Береза – світлолюбна порода, а не вибаглива до гранту. Берези підгодовують у зимку пташок, весною бджоли збирають з квітучих берізок пилок, а з листків клей.
Справжньою окрасою наших лисів є клен гостролистий. Це високе, струнке дерево з колоподібним стовбуром. Кора у клена дуже гарного сірого відтінку, покрита дрібними тріщинками. Клени – тіньовитривалі, у лісі вони часто ростуть під іншими деревами.
Липа – тіньовитривале дерево, доживає до 1000 років. З квіток липи бджоли збирають багато нектару і виробляють липовий мед. Квітки липи збирають, сушать і заварюють як чай для лікування людей.
Досить звичайними у листяних лісах є ясен звичайний, верба, вільха.
На галявинах і узліссях можна зустріти горобину звичайну, плодами якої люблять ласувати снігурі, омельлюха, дрозди.
Другий ярус лісу представлений різноманітними кущами. Досить поширеними є ліщина звичайна, калина, шипшина собача бруслина бородавчаста, барбарис звичайний, малина, ожина, бузина чорна, бузина червона і бузина трав’яниста, чорниця.
До третього ярусу лісових рослин належать трав’янисті рослини.
У березні і квітні починають цвісти рослини, які називають ефемероїдами, що з перекладу означає швидкоплинний. Серед них: підсніжник, проліска, мати-й-мачуха, ряст, зірочки жовті, медунка, фіалки, сон, первоцвіт весняний. Петрів хрест лускатий, чина весняна, розхідник плющовидний.
Найбільш цікавими у травні є конвалія звичайна, купина лікарська, горлянка повзуча, веснівка дволиста, суниці лісові
Червень відзначається більш масовим цвітінням трав’янистих рослин. Проводячи екскурсії і цільові прогулянки в ліс, можна познайомити дітей з веронікою дібровною. Рідкісними рослинами – любкою дволистою, зозулиними черевичками, а також дзвониками, грушанкою, квашеною, гвоздикою. Дельтовидною, звіробоєм.
У липні кількість цвітучих рослини зростає. В цей час можна побачити такі рослини як: енотера, пижмо, перстач, очисток, мальва, іван-чай, золототисячник. Розкішні в середині літа паперові.
У серпні-вересні в лісах продовжують квітнути трав’янисті рослини. В лісі можна знайти гвоздики, енатеру, звіробій, цмин.
Четвертий ярус лісової рослинності займають мохи. Це мешканці вологих місць. Вони поширені у соснових та мішаних лісах Полісся. Серед них зустрічаються первоціт, шребера, дікран зморшкуватий, зозулин льон.
П’ятий ярус лісової рослинності займають гриби і бактерії. Найбільш небезпечним отруйний грибом є бліда поганка, або мухомор зелений. До їстивних грибів належать: білий гриб, маслюк, лисичка, підберезник, сироїжка, опеньки.
