1.Атмосфера Жердің ауа қабығы.
Атмосфера (грек.atmos-бу және sphaira-шар) –Жер шарының өзімен бірге айналатын және оның тәуліктік, жылдық айналымына қатысы бар газ қоспаларынан тұратын ауа қабаты. Ол газдан, су тамшыларынан, шаңнан, мұз кристалдарынан тұрады. Массасы 5,15.1015т. Жер бетінен жоғарылаған сайын Атмосферарының қысымы мен тығыздығы төмендей түседі де, біртіндеп планетааралық кеңістікке ұласып кетеді. Атмосфера негізінен азот (78%), оттегі (21%), көмірқышқыл газы (0,03%) басқа газдардан тұрады.
Гельмі́нти (від дав.-гр. ἕλμινθος — паразитний черв / черв'як, глист, хробак; по-простому — глисти) — загальна назва паразитичних черв'яків, що паразитують в організмі тварин (царство Animalia), людини (наприклад, у кишечнику або порожнині тіла, чи в інших тканинах) і спричинюють гельмінтози (англ. helminthiasis). Немає такого органу у людини і у будь-якої тварини, в якому не оселялися б ті чи інші гельмінти. Вивченням гельмінтів займається гельмінтологія, проблемами зараження гельмінтами людей, хворобами, які вони спричинюють, займається медична паразитологія.
Ще в давнину люди виявляли в організмі домашніх тварин різних розмірів хробаків (черв'яків), помічали їх і у людини. У давньоєгипетському джерелі — папірусі Еберса є перші відомості про хворобу, яку, як нині відомо, спричинюють шистосоми. Перші наукові описи деяких паразитичних черв'яків (глистів) зробив Гіппократ (гострик, аскарида, ехінокок), який ввів до медичного ужитку терміни «гельмінт» і «гельмінтоз».
В українській медичній термінології та її літературних джерелах існують іноді декілька назв певних гельмінтів, зокрема, для Opisthorchis felineus — котячі двовустеці / двороти / сисуни / двоустки. Тому при невизначеності назви доцільно використовувати міжнародну латинську назву гельмінта.
