1. өсімдіктің фотопериодизмін қалай басқара алады?
2 күн жарығының ұзақтығы өсімдіктің гүлдеуіне және жеміс беруіне қалай әсер етеді?
3.күн жарықтығының ұзақтығын пайдалануға бола ма?
4.күн жарықтығының ұзақтығын пайдалана отырып өзіне не жасай алады?
5.жасанды фотопериодизмді пайдаланып,қыс кезінде жылыжайда өсімдік өсірудің маңыздылығы туралы презентация өткізу немесе хабарлама дайындау. 41 ​

Спора (від грец. σπορα — «насіння») в біології — репродуктивна структура, пристосована для поширення і виживання в неактивному стані протягом довгого періоду часу за несприятливими умовами. Спори формують частину життєвого циклу багатьох рослин, грибів, деяких бактерій та най ших[1]. Головною різницею між спорами і насінням, іншою структурою, призначеною для розмноження, є незначна кількість поживних речовин, що міститься у спорі.Насі́ння або сі́м'я — відтворююча структура вищих рослин (покритонасінних і голонасінних). Розвивається з заплідненого яйця і складається з зародка і запасу живлення, які оточені і захищені від зовнішнього середовища насіннєвою шкіркою, яка називається теста. Запас живлення міститься або в спеціальній живильній тканині — ендоспермі, або, як у дводольних, у самому зародку. Насіння покритонасінних розміщене всередині плоду, у той час як у голонасіннєвих воно нічим не захищене і розміщене на жіночій шишці. Проростання насіння дає життя новій рослині.

Насіни́на — генеративний орган рослини, який складається із зародка і поживних речовин.

В растительной клетке есть ядро и все органоиды, свойственные в животной клетке: эндоплазматическая сеть, рибосомы, митохондрии, аппарат Гольджи. Вместе с тем она отличается от животной клетки следующими особенностями строения:

1) прочной клеточной стенкой значительной толщины; 

2) особыми органоидами — пластидами, в которых происходит первичный синтез органических веществ из минеральных за счет энергии света — фотосинтез; 

3) paзвитой системой вакуолей, в значительной мере обусловливающих осмотические свойства клеток.

Растительная клетка, как и животная, окружена цитоплазматической мембраной, но, кроме нее, ограничена толстой состоящей из целлюлозы клеточной стенкой. Наличие клеточной стенки — специфическая Особенность растений. Она определила малую подвижность растений. Вследствие этого питание и дыхание организма стали зависеть от поверхности тела, контактирующей с окружающей средой, что привело в процессе эволюции к большей расчлененности тела, гораздо более выраженной, чем у животных. Клеточная стенка имеет поры, через которые каналы эндоплаэматической сети соседних клеток сообщаются друг с другом.