За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.
Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.
Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.
Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.
Орган слуха состоит из внешнего, среднего и внутреннего уха. На границе внешнего и среднего уха находится барабанная перепонка, соединенная с молоточком (первой косточкой среднего уха). Молоточек в свою очередь соединен с наковальней, а наковальня со стремечком.
Барабанная перепонка улавливает звуковые колебания и передает их на косточки, которые колеблются вслед за ней, усиливая сигнал. Стремечко соединено с мембраной овального окна слуховой улитки. Слуховая улитка в разрезе представляет собой спиральный лабиринт, разделенный мембранами на 3 канала - верхний, средний и нижний. Каналы заполнены жидкостью - перилимфой. На мембране среднего канала располагается кортиев орган - рецепторный аппарат органа слуха. Это группа рецепторных клеток, которые имеют особые волоски. Над рецепторными клетками располагается небольшая мембрана.
Колебания со слуховых косточек передается на мембрану овального окна улитки. Ниже овального окна лежит круглое окно, закрытое также мембраной. Именно эта мембрана позволяет жидкости в улитке колебаться вслед за колебаниями мембраны овального окна. Жидкость колеблется и вслед за ней колеблются мембраны, разделяющие улитку на три канала. Эти колебания, в свою очередь, заставляют колебаться мембрану, на которой расположены рецепторные клетки с волосками. Волоски касаются при этом небольшой мембраны над ними, генерируют сигнал и передают его по слуховому нерву в мозг.
