svetiksolntce
15.08.2021 22:09

Якімі прыемамі і сродкамі карыстаецца аўтар верша, каб у невялікім аб'ёме раскрываць значны і глыбокі змест?

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
nano82
16.02.2022 22:58
У  каждого есть свой родной  город.с которым связаны все моменты жизни.я родилась  в замечательном городе  барановичи.барановичи хоть и маленький город,но здесь есть  множество красивых мест, захватывают дух.барановичи  чистый,красивый,уютный  город.здесь находятся различные памятники,музеи,парки,которые  имеют важное значение.если приедет турист,то обязательно надо  сходить в музей поровозов.в этом музее есть мнго старх  поездов,можно полюбовться а  них,зайти внуторь и почувствовать как-будто тымашинист.этот  музей  отражает  "сущность"нашего  города  вить  барановичи  появился  благодалю  тому  что  здсь  проходили  поезда. можно  сходить в кроевеческий музей,здесь есть множество чучелов животных,национальная одежда,фотографии старого города и многое  другое.можно  посетить старый парк,а так же молодой  парк,здесь находятсяя карусели,различные развлечения,поп-корн и много-много фантанов.я считаю,что барановичи лучший город.именно  поэтому приглашаю всех сюда!
0,0(0 оценок)
Ответ:
vasilevamarin
04.03.2021 10:09

Сумленне-гэта маральнасць, мараль, справядлівасьць, дабро, прыстойнасць, сумленнасць. Прыслухоўваючыся да яе, чалавек будзе ісці па правільным шляху, развівацца, удасканальвацца. Яго жыццё не будуць абцяжарваць дрэнныя ўчынкі, якія нікому не дзьмуць свабодна дыхаць і радавацца жыццю. Таму так важна на працягу ўсяго свой жыцця прыслухоўвацца да таго, што кажа сумленне, і не забываць пра тое, што яно заўсёды з табой. Сумленне ва ўсіх такое рознае. У каго-то яна схаваная далёка-далёка, што чалавеку часам нялегка адразу-нешта выявіць. У каго-то яно чыстае. А што ў мяне з сумленнем?Ёсць ці ўвогуле яно ў мяне? Я вырашыў праверыць сябе. Вось ем на перапынку булачку, да мяне падыходзіць мой таварыш і кажа, што сёння грошы на абед ён забыўся дома.Але я адвярнуўся ад яго і працягваю есці булку, не звяртаючы ўвагу на яго. Настаўніца папрасіла мяне падзяжурыць каля яе стала, каб дзеці нічога не чапалі і не бралі яе рэчы,я пастаяў трохі і потым пайшоў,стаміўся дзяжурыць, а ў Ніны Васільеўны зніклі ручкі і падручнік з яе стала. У двары хлапчукі мучалі котку, але я так хацеў засесці за кампутар, што мне бяла не да іх прайшоў міма і толькі ўздыхнуў. Мама патэлефанавала і спытала, ці выканаў я урокі. Я пачухаў патыліцу і схлусіў, каб не сварылася, а то яшчэ гуляць не пусце.Сказаў, што даўно ўжо зрабіў. І яна адказала ўзрадаваная мне, што я магу пайсці пагуляць на вуліцы.

Увечары я лег спаць,але мяне мучыў пытанне:”Сумленны я чалавек?” Тады я вырашыў спытаць маму.Яна цяжка ўздыхнула, праглядаючы мае сшыткі і адказала:”Ведаеш, сумленне ў цябе ёсць, толькі ты яе яшчэ не пабудзіў, задрамала ояно. Не хоча прачнуцца, вось і ты стаў падманваць, і што абяцаеш, не робіш.

І тут я задумаўся, сумленне – гэта усё маё жыццё. І яго трэба пражыць прыгожа, вось я і вырашыў па жыцці быць сумленным.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота