14. прачытайце прыказкі і прымаўкі. у якіх з іх гаворыцца пра
вуснае маўленне і слуханне? у якіх - пра пісьмовае маўленне
і чытанне?
1. са свайго языка спусціш - на чужым не зловіш.
2. што напісана пяром, не возьме і сякера.
3. зразумным чалавекам добра і пагаварыць.
4. слова - вецер, а пісьмо - грунт.
5. слухай многа, а гавары мала.
6. менш гавары - больш пачуеш.
7. чытае - як рэпу грызе.
зачытайце прыказку, у якой выказана папярэджанне: перш чым
сказаць, трэба добра падумаць. як вы думаеце, чаму гэта так істотна у́ размове?
запішыце прыказкі, якія гавораць: трэба ўмець слухаць. як вы
разумееце іх сэнс? ​

«Похмура пора, очей зачарування …». Так, з цих слів видно, що Пушкін любив осінь. Питається, за що? Адже самі слова «сумна пора» вже навівають смуток. Ах так, ще є друга частина цього рядку: «очей зачарування». А ось у цьому вже щось є. Насправді, осінь робить природу такою красивою і барвистою, що просто диву даєшся!

Я дуже люблю ці осінні пейзажі. Природа в нашій місцевості настільки різноманітна, що просто дивно. А восени її врода навіть не піддається опису. Рослинність покривається самими різноманітними квітами з палітри фарб. І зелений ще в силі, а також з’являються кольори від ніжно-золотистого до яскраво-червоного. Через це всі сопки постають у вельми цікавому і вражаючому вигляді.

Образ лесника Антипыча Пришвин в сказке «Кладовая солнца» буквально воссоздал из людских воспоминаний. Это был старик, которому на своем веку пришлось перенести многое. Однако он не растерял душевных качеств и позитивного жизненного настроя.

Леснику было больше восьмидесяти лет, однако он был крепок, силен и бодр духом. Антипыч вел отшельнический образ жизни. Единственная, кто всегда находился рядом, это его гончая собака Травка. Она видела в нем родную душу, хозяина и друга. После смерти старика, она так и осталась жить в картофельной яме, возле полуразрушенной избушке лесника.

При жизни Антипыч изучал лес, охранял природу, охотился жителям местных деревень и делом, и советом. К старцу, со всех окраин приезжали разные люди. И каждому он с радостью уделял внимания. Безграничная доброта к окружающему миру, простота в общении и гармония с природой были неотъемлемой частью его натуры.