Губить осінь ноти, падають листки,
Скінчились турботи, квіти мов хустки.
Квітнуть хризантеми, наче справжній рай,
Додаються теми, лиш писать встигай.
Листопад у вальсі закружляв в саду,
Доторкнулись пальці, обняли вербу.
В небі сірим глянцем, лягло полотно,
У рудім багрянці, ліс уже давно.
Стих пташиний щебет, солов'їний спів,
Лише під хатами чути голубів.
Листя під ногами килимом лягло,
І осінні гамми стукають у скло.
Дощиком умився, зажурився сад,
День вже натомився, притих водоспад.
Завітає нічка, подарує сни,
Будуть зігрівати лиш теплом вони...
потом Тема,Идея и т.д.
Объяснение:
тема : описание осени,к примеру
Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.
Тема: поетична розповідь про осінні перетворення в природі.
Головна думка: замилування осінніми перетвореннями в природі.
Художні засоби.
Епітети: красива осінь, сади прекрасні, надкльовані горіхи.
Уособлення: осінь вишиває клени, листя просить.
Порівняння: «роси - як вино».
Повтори (єдинопочаток): «А листя просить».
Риторичне запитання: «А що їм чорним?».
Кольори: червоним, жовтим, срібним, золотим, зеленим, чорним.
Кількість строф: чотири.
Рими: клени – зеленим, золотим - облетим, втіхи – горіхи, вино – одно.
Кольори: червоним, жовтим, срібним, золотим, зеленим, чорним.
