Улітку я гостював у бабусі в селі. Там у мене є друг Вітько. Він мій одноліток. Одного разу ми вирушили з ним на човні порибалити. Ставок у селі не дуже глибокий, біля берега рибу не спіймаєш. Треба від подалі. Ми так і вчинили. Випливли на середину ставка, закинули вудки, чекаємо. Не клює. Минула, мабуть, ціла година. Раптом мій поплавець занурився у воду. Я став тягнути — нічого не виходило, не вистачало сили. Що ж це за рибина така велика спіймалась?! Вітьок поліз допомагати та ненароком зіпхнув мене у воду. Але ж плавати я тоді не вмів. «Караул! — волаю, — до ть!» А Вітьок стоїть у човні й регоче замість того, щоб рятувати мене. Сільським хлопчакам важко собі уявити, що можна не вміти плавати. Оскільки я зараз пишу цей твір, то, зрозуміло, що я тоді не втопився. Якось само собою вийшло, що я підплив до човна і якось у нього забрався. Риби, щоправда, ми так і не наловили. Виявилось, що поплавець зачепився за корч. Зате я навчився плавати. І зараз мені дуже подобається цим займатися. Влучно сказав один філософ: нікому не подобається плавати, доки він не навчиться.
1)Тебе надо садиться на автобус, чтобы доехать до работы, не так ли? Да, надо. Добираться слишком далеко. 2)Твой коллега не обязан звонить менеджеру фабрики, не так ли? Нет, не должен. 3)Мы же не должны отвечать на все эти письма, не так ли? Нет, конечно же. 4)Она же не должна бросать плавание, не так ли? Боюсь, что должна. Так говорит доктор.
1)По каким дням тебе нужно рано вставать? По средам и Пятницам. 2)Почему мы должны оставаться в офисе так поздно? Очень много работы сегодня. 3)Почему твоя жена тратит столько времени на приготовление пищи? Она не тратит. Она просто любит готовить. Это ее хобби.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
