Объяснение:
When I think about my future profession, I imagine that it must be noble, that is, connected with helping people. So, my mom works as a biology teacher at school. She helps children gain new knowledge. The father, on the other hand, trains athletes in the pool. It helps young swimmers to strengthen their bodies and set new records.
I also want to work directly with people and help them improve their health. Because health is the most valuable thing a person has. When we are sick, we absolutely do not want to comprehend science, or to play sports or anything else. A sick person just wants to lie in bed and wait until, finally, his condition improves. And I want to give people a chance to recover and improve their condition.
To become a doctor, you first need to get a medical degree. It is very difficult to study at such a university, but I am sure that I can master the program. Already now I am well versed in biology and chemistry, and these are exactly the subjects that must be passed on admission. In the future, I am ready to receive new knowledge and improve myself.
I believe that only one who has a certain strength of spirit can become a doctor. Indeed, it is very difficult to face the suffering and illness of people every day. But everything the doctor does, he does for the sake of his patients. And if in the end his efforts lead to a positive result - the recovery of the patient or the saving of someone's life, then this is the best reward for any doctor.
Ми часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих наших «друзяк» з якими ми просто сидимо за партою, до яких ходимо грати в ляльки або в комп’ютерні ігри. Чи, може, нам хочеться піти на сусідню вулицю покататися на гойдалці, а мама не пускає самого. Доводиться шукати тих, хто піде разом з нами. Так з’являються в нас приятелі, яких ми гордо називаємо «друзями».
А справжня дружба – це щось ширше та глибше, я так вважаю. Друг – не той хлопець або дівчинка, який відразу залишить тебе, якщо ти перестанеш грати з ним у м’яча, або ходити з ним на річку, або дозволяти сідати за свій комп’ютер. Друг – це людина, якій цікавий ти сам, твоя душа, твої думки, твої захоплення. Який тебе прийме таким, який ти є, навіть якщо ти перестанеш слухати хіп-хоп та перейдеш на панк-рок. Який буде тебе зупиняти, якщо ти щось робиш погане, а не просто пліткувати за спиною.
Раніше мені інколи ставало дуже неприємно – дружиш-дружиш із кимось, мало не душу йому виповідаєш, а потім – раз! І його вже нема, він знайшов когось цікавішого чи заможнішого, і вже не хоче навіть при зустрічі два слова сказати. А тепер мені все одно. Значить, це були не друзі, і не потрібно за ними побиватися.
