Весна — це життєствердна та дуже красива пора року. Після суворих зимових холодів, після снігу й сльоти знову в природі відбуваються чудові перетворення. В повітрі з’являється приємний свіжий запах, який ми звикли називати ароматом весни.
Пригріває сонечко, спочатку боязке й дуже ласкаве, а потім — стрімко теплішає. Земля звільняється від снігового покриву, висихає і покривається ніжно-зеленою травичкою. На кущах і деревах набухають і лопаються бруньки, з яких визирають маленькі листочки. Коли пустотливий вітерець торкається до гілок, листя починає радісно шарудіти.
Весна — це пора року, до якої дуже люблять звертатися поети та художники. Їй присвячували свої полотна видатні митці всіх часів. Вона оспівується в прекрасних віршах українських та зарубіжних поетів.
Весні недарма дали прізвисько «красна» — красива. Стародавні слов’яни уявляли весну в образі прекрасної дівчини. Весна — не тільки час оновлення природи, вона часто оновлює почуття людини. Це час, коли багато хто відчуває внутрішній стан піднесення, приплив сил та енергії.
Навесні ми відзначаємо безліч чудових свят. В їхньому числі присвячене жінкам свято Восьмого березня, що допомагає зізнатися в коханні, подарувати радість сестрам і матерям. А ще навесні святкується Великдень — день перемоги над смертю, день Христового Воскресіння. В цей день погода буває особливо приємною та сонячною, ніби сам Бог приходить до нас і зігріває своїм теплом.
Весна — моя найулюбленіша пора року. Я люблю її за оптимізм, надії на краще та чудові перетворення природи. Мені подобається споглядати пробудження життя, слухати щебетання птахів, милуватися красою пролісків та конвалій ігати за цвітінням садів. Обожнюю ніжні аромати весни, що витають у повітрі!
Объяснение:
В индонезийском Палу сотни метров океанского побережья усыпаны пугающим мусором - обломками щебня, бетона, рыбацких лодок. Тут царит зловоние, источник которого удалось определить только когда журналисты Би-би-си приехали в медицинскую клинику, куда свозят тела погибших.
Силу цунами, обрушившегося на этот берег после землетрясения 28 сентября магнитудой 7,5, можно оценить не только по числу погибших (их более 800 человек), но и по масштабу разрушений.Эксперты указывают на уникальную топографию побережья - даже незначительное цунами привело бы к серьезным разрушениям. В Палу сейчас не хватает свежей питьевой воды, продовольствия и бензина, люди часами стоят в очередях, чтобы получить хоть что-то.
В медицинской клинике Мамборо в Палу мы находим лежащую в темноте на носилках пятилетнюю девочку со сломанной ногой. Она одна. Доктор Сасоно говорит мне: "Мы не знаем, где ее семья, а сама она не помнит, где жила". Врачи не могут ей, здесь не хватает медикаментов.
В воздухе висит напряжение. Мы видели, как люди дрались за еду, были свидетелями мародерства, люди здесь начинают выглядеть испуганными.
Пока правительство не наладит поставку сюда всего необходимого, велик риск столкновний.Сейчас людей здесь объединяет общая беда, они друг другу.
Утром в отеле люди ждали, когда дадут воду. Они брали ее и передавали другим - дорога была переполнена такими же, как они.
Мужчины продолжают стоять на грудах мусора, охраняя развалины своих домов, их жены и дети ушли в эвакуационные центры. Люди также пытаются выяснить, что же произошло с их родственниками, в том числе местный журналист, путешествующий с нами. Его жена Эмми не может дозвониться до родителей и отправила мужа на розыски.
Палу сейчас находится в переломной точке своего развития - и если правительство не найдет ресурсы для городу с едой, водой и другими необходимыми вещами, город окажется в пучине еще большей боли.
