Сhange negative forms into the positive forms without full stops.

1. Mary doesn’t fish

2. Danny doesn’t meet

3. She doesn’t tidy

​

Сталинградская битва

Многие историки считают Сталинградскую битву поворотным моментом во Второй мировой войне в Европе. Битва за Сталинград велась зимой 1942-1943 годов. Сталинград был важной целью, поскольку он был центром коммуникаций России на юге, а также центром производства. Поскольку город был назван в честь российского лидера Иосифа Сталина, русские не могли допустить падения этого города. Точно так же русские не могли позволить немцам завладеть нефтяными месторождениями на Кавказе. Приказ Сталина гласил: «Ни шагу назад». Несмотря на сопротивление немцев, русские постепенно приближались к городу, захватив Паулюса и его штаб 31 января 1943 года. Гитлер прокомментировал: «Бог войны перешел на другую сторону». 21 немецкая дивизия сражалась под Сталинградом, русские взяли 90 000 пленных. Поражение Германии стало поворотным моментом в войне на Восточном фронте.

Прогнози щодо того, яким буде майбутнє людства, експертів з різних сфер, дуже розумних та освічених людей, розбігаються. І розбіжності дуже великі: зокрема, Ілон Маск та Білл Гейтс бояться штучного інтелекту й вважають, що він несе ризики для самого існування людей. У той же час, Марк Цукерберг та Ендрю Ин (один з найвеличніших розумів сучасності у сфері ШІ) стверджують, що створювати похмурі сценарії – щонайменше безвідповідально, а хвилюватися щодо нашестя ШІ – те саме, що турбуватися про перенаселення Марса.

Аналогічно думки різняться й щодо автоматизації та роботизації. Думки експертів настільки полярні, що практично суперечать одна одній. Хтось говорить, що всі робочі місця стануть непотрібними, а людство вступить в епоху нової Великої депресії, тому що люди не зможуть конкурувати з роботами. Інші вважають, що в майбутньому з’являться нові, футуристичні робочі місця, але їх вистачить не на всіх – і суспільство розколеться. Ще одна група експертів очікує, що поява роботів підвищить ефективність і оплату праці (як це траплялося раніше, у міру розвитку автоматизації).

І, нарешті, третє питання, у якому вчені не можуть досягти консенсусу, стосується свідомих комп’ютерів – чи зможуть вони стати такими? Хтось вірить, що це неминуче, а хтось активно не погоджується, вважаючи, що «жива машина» – це щось зі світу фантастики, та в ньому і залишиться.

Людина, яка прагне розібратися в тому, що ж насправді відбувається, і як будуть розвиватися технології надалі, може заплутатися, намагаючись стежити за публічним дискурсом. Невже виходу не існує? Автор певен, що він є, і вважає: думки полярні не тому, що експерти мають різну інформацію, а тому що вони вірять у різні речі. Наприклад, прихильники ідеї про те, що комп’ютери стануть свідомими, вірять у те, що люди у своїй основі – теж машини. А значить, рано чи пізно вони зможуть створити механічну людину. Метою цієї книги Різ бачить дослідження тих переконань, які лежать в основі наших поглядів на роботів, автоматизацію, штучний інтелект і розум.