Replace the infinitives in brackets by the correct form of the Subjunctive Mood.
1. I (to go out), if I (not to be) so tired. 2. If the football team ( to play) better yesterday, they (may win). 3. As soon as he (to come) home, he (to phone) you. 4. If I (to be) you, I (not to believe) this man. 5. She (not to make) a mistake, if she (to know) the rule. 6. When he (to invite) me for a dance, I (cannot refuse) him. 7. Now it’s too late to do something. If I (to know) the situation yesterday, I (can find) the way out of it. 8. You (to be surprised) when you (to see) us at the fancy- dress ball. 9. If I (to be) in your place, I (to study) computer programming. 10. If he (to know) your address, he (to write) to you. 11. If he (to know) your address before, he (to write) to you. 12. If the students (to study) hard, they (can speak) English better. 13. But for his scar I (to recognize) him at once. 14. If the doctor (not to come), the ill man (can become) worse.

My favorite subject is chemistry, it is very interesting and informative. We started studying chemistry only this year. Even though we learned a little bit more, I still like it. The teacher told us that next we will not only read the textbook and write in a notebook, but also to do various experiments.

Мой любимый предмет химия, он очень интересный и познавательный. Химию мы начали изучать только в этом году. Хоть мы выучили еще и немного, но мне все равно нравится. Учитель рассказывал нам что дальше мы будем не только читать учебник и писать в тетрадку, а еще и делать различные эксперименты.

Селянське повстання 1768 року  на україні відоме під назвою коліївщина. термін “коліївщина” був вимудруваний не самими повстанцями, а уніатськими ксьондзами, які перетворили польське слово “жезь” (“різня”) на український еквівалент “коліївщина” (від “колоти” списом чи ножем). напад ів на умань згадується в 1737 році. тоді вони захопили і пограбували місто. наступні набіги ів на умань  жорстокою розправою над ними [1; 97,133,137,254]. згодом назвали також учасників повстання 1768 року, а саме це повстання – “”, “різнею”, “уманською різнею”, “коліївщиною”. здобувши умань, повстанці готувалися до поширення повстання. залізняк розсилав по правобережжю універсали, в яких закликав до продовження боротьби. ось, наприклад, в одному з них говорилось таке: “кидайте хати, жінок, улюблених дітей, не тужіть за ними, бо скоро побачитесь. дасть бог перемогу і будете вільними” [2; 374]. в таємницях царської дипломатії вони не зналися і вважали, що російський уряд у 1768 році був зацікавлений відібрати у польщі українські землі. тож необхідно було братам по вірі визволити україну і підняти український народ проти шляхти. коли загарбників проженуть, тоді борців за волю україни прийме цариця. отже, огляд історіографічних джерел про дозволяє виокремити три точки зору її трактування: польську, російську та українську. українська історіографія (м.максимович, в.антонович, м.костомаров, м.грушевський та інші) висловлювала народну точку зору на рух, тому й заганялася польською та російською владою в глухий кут заборон  і забуття.    висвітлення в польській та російській історіографії мало тенденційний характер, оскільки виправдовувало політику загарбників.