Жив собі хлопчик Петя. Він навчався в 6 класі. Петя любив грати в телефон і не любив ходити до школи. Хлопець настільки любив грати в ігри на телефоні, що інколи навіть забував про школу. Кілька разів він приходив аж на 3 урок. Йому було все одно на навчання. Одного разу Петя черговий раз забув про школу, і сів грати свою улюблену гру( можеш написати Brawl Stars) , аж раптом хлопцю зателефонував невідомий номер. Петро одразу взяв слухавку і підніс до вуха. В ту ж мить почувся знайомий , але стревожений голос класного керівника:
- Петя, ти де? Чому тебе досі немає у школі?
- Наталіє Володимирівно, я сьогодні не прийду, у мене голова болить.
- Петро, сьогодні ти мав писати дві річні контрольні! Якщо ти не напишеш , то тобі поставлять неатестацію!
- Та мені все одно! До побачення.
Петя поклав слухавку, і далі продовжив грати в гру.
Через кілька тижнів до батьків Петра звонить директор з новиною.
- Доброго дня, у мене для Вас є одна новина... Вашого сина відраховують!
- Як? - злякано і шоковано запитала мама Петі.
- Вашого сина майже ніколи немає у школі, а якщо є, то завжди із запізненням! І річку контрольну він теж не писав!
- Чи можна це виправити? - запитує тато.
- На жаль, ні, завтра, о 13:00 заберете документи, до побачення.
Після цього на Петю чекала дуже не приємна розмова. Після відрахування ні одна школа не захотіла брати Петра на навчання. Йому довелося вчитися індивідуального. У хлопця майже не залишилося друзів і йому вже було не до ігор...
Мораль цієї байки така: не потрібно нехтувати навчанням і нервами оточуючих, а брати усе що дає тобі навчання і школа, адже можна залишитися без усього.
1) (х⁴+4х²-5)/ (x²+5x+6) ≤ 0
x²=a
4a²+a-3=0
D=1+48=49
a1=(-1-7)/8=-1 ⇒x²=-1 U a2=(-1+7)/8=0,75⇒x²=3/4⇒x=-√3/2 U x=√3/2
x1+x2=-5 U x1*x2=6⇒x1=-3 U x2=-2
+ _ + _ +
(-3)(-2)[-√3/2][√3/2]
x∈(-3;-2) U [-√3/2;√3/2]
2)(x⁴-2x²-8)/ (x⁴-2x²-3) > 0
x²=a
a²-2a-8=0
a1=a2=2 U a1*a2=-8
a1=-2⇒x²=-2 U a2=4⇒x²=4⇒x=-2 U x=2
x²=b
b²-2b-3=0
b1=b2=2 U b1*b2=-3
b1=-1⇒x²=-1 U b2=3⇒x=-√3 U x=√3
+ _ + _ +
(-2)(-√3)(√3)(2)
x∈(-∞;-2) U (-√3;√3) U (2;∞)
