Повторение. Решение системы линейных уравнений с двумя переменными станови соответствие между системой линейных уравнений с двумя переменными и парой чисе
являющихся ее решением.
2x — Зу = 1,
3х + y = 7.
(-2; 5)
2х + y = 1,
57 + 2y = 0.
(3; 3)
ху = 6,
5 — 2y = 9.
(2; 1)
- Назад
Триедите​

Объяснение:

Разложить число на простые множители значит записать число как произведение простых чисел .

Простым числом называют натуральное число  , делящееся только на себя и на единицу. Составным числом называют число, имеющее больше двух различных делителей Например, числа  2,3,5,7,    – простые, а числа  6(2*3),8(2*4),9(3*3) – составные.

Число 388 , оканчивается на 8 значит делится на 2

388:2=194, оканчивается на четное , значит также делится на 2

194 :2= 97 ,вспомним признаки делимости на 3 и 9 , число делится если сумма его цифр делится на 3 или 9.На четыре делится если 2 его последние цифры нули или образуют число которое делится на 4, На пять делится если число оканчивается на 5 или 0.осталось число 6 и 8. На 6 делится если одновременно делится на 2 и 3 , и  число делится на 8, если три его последние цифры - нули или образуют число, которое делится на 8.    

97=9+7=16, ни на одно число не делится, кроме 1 и самого себя значит 97 это простое число.  

388=2*2*97  

Число 2520

2520:2= 1260 ( признак делимости на 2)

1260:2=630 ( признак делимости на 2)

630:2=315 ( признак делимости на 5)

315:5=63 ( признак делимости на 3 и 9; 6+3=9 делится и на 3 и на 9

63:3=21 (2+1=3, признак делимости на 3 )

21:3=7 ( неделимое, простое  число)

2520 = 2*2*2*3*3*5*7

2) Чтобы обратить обыкновенную дробь в десятичную, нужно числитель разделить на знаменатель.

3 2/5=17/5=17:5=3,4 мы получили конечную десятичную дробь, поскольку в знаменателе обыкновенной дроби стоит 5 ( получить конечную десятичную дробь можно если знаменатель обыкновенной дроби содержит простые множители 2 и 5)

43/30=43:30=1,4 33333… = 1,4(3), поскольку знаменатель обыкновенной дроби содержит кроме 2 и 5 еще 3, то  она не может быть представлена конечной десятичной дробью.

Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в 16—17 століттях. жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. та не могли вбити у бранців любові до рідної землі, волелюбного духу. перед ними, як зірка, світився яскравий образ далекої вітчизни.  патріотичний подвиг української дівчини-невільниці оспівано в думі «маруся богуславка». «дівка-бранка маруся, попівна богус-лавка» приходить до темниці, в якій уже тридцять літ сидять козаки, і звільняє їх. невільники повертаються додому «на ясні зорі, на тихі води, у край веселий». у думі маруся зображена тільки в одному епізоді — звільнення бранців з неволі і прощання з ними. вона, певно, давно вже в полоні і не може порвати з тим життям, яке у неї склалося. маруся просить козаків передати батькам, щоб не збирали грошей для її викупу, бо вона вже додому не повернеться:   бо я вже потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лако.мства нещасного!   образ марусі богуславки — це художній вимисел, але спирається він на дійсні факти. літописи, усні перекази зафіксували чимало випадків, коли українські дівчата-лолонянки були дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. окремі з них, ризикуючи своїм життям, ішли на подвиги в ім'я своєї батьківщини. почуття жалю до своїх співвітчизників змусило марусю свідомо піти на подвиг. на неї чекає кара, коли паша, в якого вона викрала ключі від темниці, повернеться додому. та паша пробачає марусі за здійснений нею вчинок, бо дуже любить дружину і дітей.  творці думи виявили велику майстерність у створенні образу марусі богуславки та зображенні її героїчного вчинку, вміло побудували сюжет твору. зі зворушливою ніжністю змальовується рідний край, куди якнайскоріше прагнуть повернутись невільники. любовно змальований образ батьківщини будив почуття патріотизму, закликав любити і захищати рідну землю. отже, патріотичний вчинок, який здійснила маруся богуславка, свідчить про її велику любов до рідної землі, до українського народу. та маруся не могла повернутися на батьківщину, бо любила свого чоловіка та дітей. покинути їх вона не могла.  висновок: маруся богуславка - справжня патріотка українського народу, героїня яка є прикладом для наслідування.