Останнім часом слово "герой" стали частіше вживати. Ним називають і пожежника, який виніс дитя з палаючої будівлі і вчителя, який дарує свої знання й душевне тепло дітям протягом усього життя, і лікаря, і воїна-захисника... Хто ж насправді гідний цього виского звання - герой?
Я вважаю, що героями стають лише ті люди, які можуть пожертвувати собою заради блага інших. Героїзм, як на мене, і є найвищим виявом людяності.
По-перше, тільки по-справжньому шляхетні люди, яким властиві співчуття, відповідальність, здатні відчувати чужу біду й віддати своє життя заради інших. Та часто героїзм є платою за чиюсь недосконалість, несправедливість. Можна пригадати чимало яскравих прикладів образного висвітлення цієї думки. Одним із найкращих серед них є Джон Коффі — головний герой роману Стівена Кінга «Зелена миля». Цей чоловік за до свого дару намагається врятувати від смерті двох дівчат, хоча його самого можуть запідозрити в убивстві. Урешті-решт, його засуджують до смертної кари за злочин, якого він не скоював, але на боці цієї мужньої та благородної людини — правда й читацькі симпатії.
По-друге, героїзм виявляється за якихось незвичайних, особливих умов, у які потрапляє той, хто мусить миттєво зробити свій вибір (а для цього він має бути щонайменше порядною людиною). Шкода тільки, що такі обставини часто виникають унаслідок безвідповідальності тих, чиїм посадовим обов’язком було уникнути таких ситуацій. Тому в героїчному гостро відчувається неминучий трагізм жертви, розплати за чужу вину. Прикладів цього і в історії, і в сучасному житті скільки завгодно: подвиг пожежників-ліквідаторів на Чорнобильській АЕС, самовідданість Небесної сотні, героїзм волонтерів під час АТО, які, ризикуючи життям, нехтуючи небезпеку, даючи власні кошти, допомагають бійцям і біженцям, що потребують їхньої до
Отже, на героїзм здатні лише мужні й шляхетні люди; він потребує готовності в надзвичайно важливий момент зробити вибір на користь тих, кому потрібні твої зусилля. Звичайно, це властиво тільки високоморальним людям і виявляється в їхніх учинках не щодня, а за особливих трагічних обставин, які вимагають жертовності.
Сім не ділиться на три. Дві берези біля двору поклонилися до ніг. Вже минуло з того часу аж три довгі роки. П'ятнадцять помножити на три буде сорок п'ять. П'ятий рік ми вчимося в школі. Чотири переможці стоять на борту корабля Водолаз пройшов під водою два кілометри. Два шестикласники повернулися з туристського походу о десятій годині. А три верби схилилися, мов журяться вони Ми спинилися біля трьох верб. З третього класу я навчаюся на відмінно. Перші розвідники прибули сьогодні. Я сьогодні отримав десять балів з алгебри За три дні у мене день народження Дев 'ятого березня відбудеться концерт до дня народження Тараса Григоровича Шевченка Одна шапка чотири братів накрила Зранку на чотири ногах, удень — на дві, увечері — на три Хитру сороку спіймати морока, а нас сорок сорок — сорок морок. Учотирьох черепашок четверо черепашенят. П'ять п'ятаків, на кожному п'ятаку ще по п'ятаку. Я сьогодні маю п 'ятнадцять гривень на обіт. Двадцять четвертого серпня у мого тата день народження Я сьогодні бачила сім кроликів Мама купила мені одну гранату У нас у лісіє є дві невідомі пташки
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
