ответ:Це був день напередодні свята Різдва. Мені було близько восьми років. Майже весь грудень стояла досить тепла погода, а перед Новим роком всі з нетерпінням чекали снігу. Але, на жаль, Новий рік пройшов без жодної сніжинки. Минув тиждень, а снігу все не було. В цей день ми вирішили поїхати до бабусі в село та відсвяткувати там Різдво.
Вранці я прокинулася від яскравого світла, яке било з вулиці. Я не могла зрозуміти, що не дає мені спокійно спати. Підійшла до вікна та крізь ажурні морозні візерунки на склі побачила повний двір снігу. Справжня зима за вікном! Оце так різдвяне диво! Великі сніжинки повільно кружляли в повітрі, немов танцюючи зимовий вальс. Сніг огорнув білосніжним пухнастим покривалом все навколо: дерева, річку, яри. Кожна гілочка була білосніжно-білою через іній. Сонце світило яскраво, та сніг так сяяв, немов всюди лежала безліч дорогоцінних каменів. Пейзаж за вікном нагадував володіння Снігової Королеви з казки Андерсена, не вистачало тільки самої господині — зими.
Объяснение:
