Уявити ситуацію: 5–6 однокласників, збираючись до свого друга (подруги) на день народження, домовилися у привітаннях
і побажаннях на його (її) адресу висловити все те гарне про нього (неї), за що вони цінують їхню дружбу, чому вони вважають його (її) принциповою, порядною, доброю, чуйною людиною. Скласти полілог. У репліках кожного учасника використати дієприслівники доконаного і недоконаного виду.

Яка це добра й світла година, коли село йде на Великдень до церкви! Вийнято зі скринь і шаф найкращий одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Вишивані сорочки та блузи, на яких барвляться квіти й чарують око предивні візерунки, вишивані кептарики, брилики на хлопчиках, віночки й стрічки на дівчатках. І все це нове, одягнуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Великодня. Сплетені з лози й роз­мальовані майстровими руками кошики, прикрашені вишиваними рушниками. Усе чисте й біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води.

А церква й довкола церкви — мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятити паски. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній тленості. Рід коло роду, як з давніх-давніх часів. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі перелетіли святі.

І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в її святості живе наш дух, бо так виростали наші традиції, єдналася нація, так благословилася незалежна Україна

Краса - це не лише те, що тішить око, а і те, що ми не можемо бачити. вона є у всьому: в речах і в живих істотах; у природі, людині, тваринах. але красу, ми можемо не лише бачити, але і відчувати. вона буває не лише зовнішньою, а ще і внутрішньою. наприклад: душевна краса. буває таке, що людина, за якимись естетичними законами, не дуже красива зовні, зате світиться в середині, тобто у людини є душевна краса. а буває навпаки - людина дуже красива зовні, а усередині - порожнеча, тобто, як то кажуть - красива обгортка.