Рідне гніздечко – саме так юні пташенята називають батьківський дім. Це місце, де завжди люблять, де чекають і підтримують. Дух рідного дому назавжди залишається з нами, він тече в наших жилах.Часто можна почути вислів: «Скрізь добре, а вдома краще». Справді, рано чи пізно кожен із нас захоче покинути батьківський дім. Хтось у пошуках кохання, хтось у пошуках нового життя чи визнання. Але немає того, хто хоч на секунду зміг забути теплі материнські руки, ніжну посмішку тата, домашній затишок, тепло. Напевно, в усьому світі ціннішого скарбу не знайти.І от, після довгої розлуки ти знову на порозі рідного дому. П’єш воду зі старої криниці і вона здається найкращою, цілющою. Ласуєш яблуками в садку і вони здаються найсмачнішими. У цьому місці все завжди буде най, бо отчий дім — твій дім. І щасливим він буде там, де живе міцна родина, де панує любов і дружба, де лунають дзвінкі дитячі голоси. Там, де за широким столом сидить уся родина: бабуся й дідусь, мама і тато, брати, сестри і навіть коти.Де гарна сім’я — виростають чудові діти. Тому особливу роль потрібно приділяти вихованню молодого покоління. Справді хороших виховних успіхів можна досягнути в родині, де панує мир, взаєморозуміння, тепло й щира турбота. Тож варто навчати дітей любити, поважати отчий дім аби з покоління в покоління передавалися справжні родинні цінності.
Вiрш п. тичини «пам’ятi тридцяти» уславлює подвиг студентiв та учнiв, якi прийняли бiй пiд крутами й полягли за незалежнiсть своєï батькiвщини. це — цвiт украïнськоï нацiï, щирi патрiоти, якi дiлом довели свою вiдданiсть рiдному краєвi: трагедiя довгий час замовчувалася, й тiльки вiрш поета нагадав про цей подвиг, збудив совiсть i свiдомiсть украïнцiв. «пам’ятi тридцяти» аналіз вірша жанр «пам’ятi тридцяти» — громадянська лірика в основу твору «пам’яті тридцяти» покладено дійсні події, що відбулися 29 січня 1918 року. проти регулярної більшовицької армії виступили юні патріоти-українці. загиблих у бою під кругами юнаків поховали в києві на аскольдовій могилі. вид лірики: громадянська. жанр: вірш-реквієм. віршовий розмір — тристопний-чотиристопний хорей із пірихієм та усіченими стопами. римування: перехресне; римуються окремі звуки: їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх. провідний мотив. у творі «пам’яті тридцяти» п. тичина зобразив приклад самопожертви молодих патріотів заради батьківщини, утвердив ідею патріотизму й гуманізму, засудив жорстокість, терор і класову ненависть. композиція твору. вірш має кільцеву композицію. поезія «пам’яті тридцяти» складається з п’яти строф. поезія починається й закінчується рядками: «на аскольдовій могилі поховали їх». образи твору. ліричний герой — це збірний образ тридцяти юних захисників україни, які загинули, захищаючи незалежність батьківщини. це тридцять мучеників, цвіт нації. у творі багато образів-символів: сонце, вітер, дніпро. символічним є й образ каїна, який підняв руку на патріотів рідної землі. «пам’яті тридцяти» художні засоби: епітети «славних, молодих», «український цвіт», «кривава дорога», «коханий край» окреслюють смисловий візерунок вірша; метафори: «квітне сонце, грає вітер», «рука посміла знятись», «вмерли в новім заповіті»; риторичні оклики «на аскольдовій могилі український цвіт! », «боже, покарай! » зрозуміти ідею вірша — показати подвиг патріотів україни; риторичні питання «на кого посміла знятись зрадника рука? », «на кого завзявся каїн? » оцінку ліричним героєм того, що відбулося; рефрен: «на аскольдовій могилі».
