Протягом усієї книги відчуваєш справжню небезпеку, яка постійно чатує на головних героїв, і це дуже дивне відчуття, бо у книжках для цієї аудиторії нечасто зустрінеш щось подібне. Мало хто дозволяє собі бути правдивим у пригодницьких книгах для дітей й емоційно передати, що всі учасники цієї історії ходять за крок від своєї смерті, і що іноді загинути – не найстрашніше, що може статися. Набагато жахливіше втратити близьких, потрапити у полон до жорстокосердих ворогів, які, і не сумнівайся, одразу перевірять, з якого тіста тебе зліплено, або й спробують підштовхнути до зради... Події цієї пригодницької книги відбувалися кілька століть тому, але те, про що вона говорить, важливо й актуально у сьогоденні як для дітей, так і для дорослих.
На мою думку, Тарас Шевченко став ідалом Української літерартури:за його відданість творчостві, за всі його страждання заради цого, за всю ту біль, яку він ізливава у творчості. Можливо саме важке дитинство посприяло ткій чудовій творчоті. Бо частіше за все творчі особистості виливають всі всої думки, переживаення, біль на папері, може й він робив так. Його старання та любов до рідної землі була надто сильна, тому він всими силами, ісіми своїми поемами намагався підбурити народ по повстання! І його ані трохи не лякав арест, хоча він все ж таки стався. На цілих 10 років. Та навіть заборона писати не зупинила його. Він й далі творив шедеври у маленьких книжечках, які тепер шануються у всьому світі. І у нас час його писемність теж підримуєна наш народю Тож для мене, та й для вієї України Тарас Шевченко це взірець: мудрості, сили та надхнення.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
