Літературний диктант
1. Кому належать слова: «Ой лишенько! Іще не починала! Ой мій упадоньку! Що ж ти робила? Незд
2. Хто до кого казав, що лісове, то не погане, сестро, Усякі скарби з лісу йдуть"?
3. Хто до кого говорив: І та вже відьма? Ба, та вже судилось відьомською свекрухою вам бути"?
4. Кому належать слова: «Я з кодлом лісовим не накладаю так, як твій рід рід! Зрубай її, як хочеш, хіба я бороню? Ось на й сокиру"?
5. Хто до кого звертався: „Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно жодно лишилося від мене"?.
=
6. Хто з героїв ріже свого пальця, щоб урятувати красу Русалки Польової?
-
inum
--
-
-
7. Лукаша перетворює на вовкулаку..
8. Забирає Мавку під землю..
9. Рятує Мавку, огортаючи вогнем вербу, на яку вона перетворилася.
10. Захищає дуб від охочих його зрубати.
11. старість та поміркованість у творі символізують
12. Який музичний інструмент є символом поетичної душі Лукаша?
13. Чий портрет: „Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш збаговинням звисають аж до пояса. Шати на ньому — барви мулу.
на голові корона із Скойок. Голос глухий, але дужий"?
14. „Не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєl!" — хто, кому про кого говорить?
15. Чий портрет: Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, зблискучими очима"?
16. Твір написано в стилі...​

Тарас витрачає сина зрадника,хоча я вважаю,що він не є зрадником,тому що він закохався в полячкою і саме це батько вважав зрадою,але це є почуття і він не може їх просто так змінити.На мою думку це батько зрадив сина втративши його.

Перед загибеллю другого сина-Остапа він думає не про те,як врятувати самому себе,а про те як вратувати інших і саме тут проявляється його тверда натура,його мужність и патріотизм.

Основна тема «Тараса Бульби» - безмежна любов до своєї батьківщини, землі, де ти народився і виріс.

Тобто тут є почуття любові до своєї батьківщини,зрада,мужність та патрiотизм.

(На мою власну думку,інші можуть вважати інакше)

Відповідь:

Головна героїня твору — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва пан­ської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає своє життя для улюбленого сина Марка. Ганна ні на хвилинку не забувала про свій материн­ський обов’язок. Любляче серце не повело її стежинами Катерини до ополонки, а підказало інший, значно важчий і благородніший шлях, до кінця життя бути позбавленою прав материн­ства. Чи може бути більша мука-кара для матері?

У пролозі мовиться про якусь жінку з дитям на руках. Ганна приходить на хутір «у найми проситись» тільки через рік і дуже радіє, коли господарі погоджуються її взяти, дитину доглядає, «ніби матір». Залишившись наодинці з малим, «тяжко, важко плаче», причини цих сліз «не зна Марко, росте собі». Щоб по­шкодити добрій славі Марка, не згоджується бути посадженою матір’ю на його весіллі. Коли Марко і Катерина вітають Ганну після повернення з Києва, як рідну матір, вона лякається: «Може вони знають. Може, вони догадались.» В останні хвилини життя нещаслива мати всіма силами намагається діждатися Марка з до­роги і відкрити таємницю його народження.

Трагедія Ганни не тільки в тому, що вона, багата, із славного селянського роду, мусить народити в пустельному полі й підки­нути дитя чужим людям. Ще більших невгасимих, щоденних страждань завдає їй те, що вона мусить ховатися зі своїми по­чуттями до сина, притлумлювати їх, а тому позбавлена материн­ського щастя.

Характеристика Ганни : Любляча мати;

Щирість, простота, відвертість; працьовитість і щедрість;

Набожність, дотримується народних обрядів;

Повага до людей;

Терплячість, здатність до важких страждань;

Ніжність;

Безталанність;

Жертва тогочасного суспільства.

Пояснення: