Приведите пример смыслового барьера коммуникации в интернет-общении. Назовите преодоления этого барьера. Л

В социологии, как и в любой другой науке, имеются такие основные компоненты, как знание и средства его получения (в данном контексте рассматриваются не субъекты научной деятельности — ученые и научные коллективы, а только средства и результаты их деятельности) . Первый компонент включает в себя знание о знании (методологическое знание) и знание о предмете. Второй компонент — это и отдельные методы, и собственно социологические исследования . Социология использует две группы методов :
1. общенаучные, характерные для всех наук, такие как анализ, синтез, индукция, дедукция, структурно-функциональный метод, системный подход и др;

2. специальные (собственные, специфические) методы : опрос, в виде анкетирования и интервьюирования; наблюдение; анализ документов; контент-анализ; эксперимент; социологический тест; социометрический опрос (социометрия) . Классификация методов в социологии :по масштабу применения -общенаучные (например, математические методы) Частнонаучные (например, методы опроса) По уровню знания : теоретические (аксиоматический метод, гипотетико-дедуктивный метод и др. ) Эмпирические (наблюдение, анализ документов и т. д. ) По этапам исследования : методы сбора, методы обработки, методы анализа ---Как то так ...

Яскравим прикладом взаємозв'язку мозку і психіки є рефлекторна теорія психіки. Великий внесок у розвиток цієї теорії зробили такі вчені, як І. М. Сєченов, І. П. Пав-лов, В. М. Бехтєрєв, М. М. Ланге, А. Р. Лурія.

Наші найпростіші рухи регулює спинний мозок. Довгастий мозок керує процесами травлення, дихання, кровообігу та іншими життєво важливими функціями. Підкіркова і кіркова частини головного мозку керують усією психічною діяльністю людини. В основі будь-якої регуляції зрештою лежить рефлекс (від лат. reflexus- відображення), тобто реакція організму на подразнення, яка здійснюється за до нервової системи. І. М. Сеченов розробив природничо-наукову теорію психічної регуляції поведінки ("Рефлекси головного мозку", 1863). Спираючись на свої відкриття в галузі фізіології нервової системи, він твердив, що всі акти свідомого і несвідомого психічного життя за своєю структурою і динамікою є рефлекторними.

І. М. Сєченов сформулював положення рефлекторної теорії, яку експериментально розробили І. П. Павлов, О. О. Ухтомський, В. М. Бехтєрєв, Н. С. Введенський.