Найбільшу владу і в Київській Русі, і в Галицько-Волинській державі мали князі.
Князі опікувалися законодавством і судочинством, керували військом, ухвалювали рішення про оборону країни, беручи безпосередню участь у воєнних походах.
Вони налагоджували відносини зі сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну.
